Пам’ятка архітектури місцевого (охоронний № 203 М) та державного значення (охоронний № 716 Д).
Церква була збудована на місці старої дерев’яної церкви Жінок Мироносиць, Никодима і Йосифа Ариматейського (споруджена ще на початку ХVІІ століття, дещо реставрована наприкінці ХVІІІ і в 60-х роках ХІХ століть).
Священик Іван Озаркевич, який приїхав до Болехова 1884 році займався спорудою нового храму, того, що стоїть сьогодні.
У 1909 р. новозбудована церква була посвячена митрополитом Андреєм Шептицьким. У травні 2009 року з нагоди святкування 100-річчя церкві надано статус собору.
Церква мурована. Споруда, іконостас і поліхромія храму виконані в традиційному українсько-візантійському стилі. Іконостас перенесений із церкви Преображення Господнього Гошівського монастиря після його закриття. На фасаді - ікони Богородиці, Ісуса Христа і Андрія Первозванного.
Зліва від головного входу в храм встановлений пам’ятник Володимиру Великому (2000 р.). Скульптором є Ю.Гав’юк.
Священик Іван Озаркевич
Озаркевич Іван Іванович народився 05.12.1826 у с. Глибоке Богородчанського повіту на Станіславівщині. Батько Наталії Кобринської. Був греко-католицьким священиком та культурно-громадським діячем.
У 1848-1852 рр. був завідателем парохії, а у 1852-1884 рр. - парохом с. Белелуя Снятинського повіту, з 1860 р. – декан Снятинський, парох церкви св. Мироносиць і Никодима та Йосифа Ариматейського у м. Болехів з 1884 по 1903 рр., згодом - декан Болехівський, радник Митрополичої Консисторії з відзначенням крилошанина (з 1882 р.).
Комісар у справах сервітутових і шкільних. Віце-маршалок (заступник голови повітової Ради) у Снятині (1868-1884) та член окружної шкільної ради від Снятинського повіту. Громадський радник церковних громад сіл Белелуя та Красноставці.
Посол крайового сойму (1867-1876). Тричі обирався послом до австрійського парламенту (1873-1891). У 80-90 роки подавав інтерпеляції на захист громадських і національних прав українців, зокрема в цілях покращення шкільної освіти в Галичині.
З приїздом до Болехова займався будівництвом нової мурованої церкви, яку в 1909 р. освятив Митрополит Андрей Шептицький. о.Іван Озаркевич у 1892 році заснував при ній церковне братство. Також заснував товариський клуб «Руська Бесіда», членом якого він був ще на Снятинщині.
9 лютого 1903 року о.Іван Озаркевич несподівано помирає. Про смерть болехівського пароха повідомило багато газет краю. Він був людиною для суспільства та церкви вельми заслуженою. Похований Іван Озаркевич в Болехові на Волоському цвинтарі.
Архівна довідка
За документа архіву й довідковою літературою у м.Болехів зафіксована парохіяльна церква св.Мироносиць, збудована 1899 року коштами греко-католицької громади Болехова і навколишніх сіл: Волоське село, Соломонова гірка. Оздоблення церкви було здійснено коштом жертводавців у 30-ті роки. До парохії належала також дочірня дерев'яна церква Успення св.Анни у Должці, збудована коштом місцевої громади 1870 року.
Власністю парохії на 1932 рік були: поле – 15 га 39 а, сіножать – 13 га 66 а, парцеля будівельна і сад – 64 а. Плебанія мурована збудована коштом громади у 30-ті роки.
На 1933 р. у парохії налічувалося 2257 греко – католиків, 1246 латинників, 426 євангеликів, 3655 жидів. Латинники мали костел, каплицю в Соломоновій Гірці.
У Болехові була читальна «Просвіти», український сирітський захист, кооператива, «Народний Дім».
Вказані церкви й нерухоме майно до 1939 року на підставі Конкордату Польщі з Ватіканом (1925 р.) належали греко-католицькій громаді Болехова на праві власності.
ПІДСТАВА: ЦДІА України, м.Львів, ф.201, оп.Іб, спр.287-293; Шематизми греко-католицького духовенства Львівської архієпархії на р.1931-32, 1932-33. Львівсько-архієпархіяльні відомости, р.ХХХVІІІ. Л., 1925, 15 липня. 4.ІІІ.
