Наталію Озаркевич - Кобринську ми знаємо як відому письменницю і громадську діячку-феміністку, що шляхом самоосвіти досягла висот тогочасного духу і небуденної мужності.
Народилася Кобринська 8 червня 1851 року у с.Белелуя (тепер Снятинського району Івано-Франківської обл.) у великій сім'ї священика Івана Озаркевича.
У жовтні 1884 року родина Озаркевичів переїжджає до Болехова. У тому ж році Наталія Кобринська організувала «Товариство руських (українських) жінок» у Станіславові.
Наталія Кобринська – авторка художніх творів, публіцистичних статей, рецензій і розвідок, відозв, статей із жіночого питання, промов, автобіографій, листів, петицій, видавець трьох альманахів «Наша доля», організаторка захоронок для дітей-сиріт. Письменниця підтримувала тісні зв’язки з діячами української та зарубіжної культур.
22 січня 1920 pоку Наталія Кобринська померла. Похована в Болехові на Волоському цвинтарі.
В Болехові Наталя Кобринська прожила понад 30 років. Тут вона творила, переживала невдачі, вдивлялась в майбутнє українки. Одна з вулиць Болехова названа на честь Наталії Кобринської.
